|
Спокуса - це солодке слово, яке приваблює нас своїм плотським та похітливим передчуттям. Але як часто ця спокуса стає причинною страшних наслідків? Про це замислюватися ми часом не бажаємо. Тоді як Церква спокусу вважає одним з головних ворогів роду людського. І не дарма. Ось таку історію мені повідав знайомий пастор Юрій, якому довелося в своєму житті провести багато зустрічей з ув'язненими.
У той п'ятничний вечір Віктор повернувся з роботи в свою квартиру з тяжким почуттям душевного спустошення. Вже у котрий раз він намагався умовити дівчину, що була сильно йому до вподоби , провести з ним вечір. Дівчина працювала продавщицею у найближчому до роботи магазині, там він й познайомився з нею. Тепер що п'ятниці його душа розгоралася надією на перелом у їх вже приятельських, але ще не любовних стосунках. Проте горда дівчинка ніяк не могла вирішитися прийняти його запрошення. Віктор відчував, що подобається дівчині, але мабуть велика різниця у віці стримувала її від початку романтичних стосунків.
Він сам давно розвівся з дружиною і, будучи людиною серйозною, не кинувся у водоверть сексуальних пригод, а шукав довгострокового роману з такою жінкою, яка б дійсно йому підходила, як говорять і зовні і внутрішньо. За іронією долі саме ця молоденька продавщиця виявилася такою, яку він марно шукав останні роки. Спочатку йому сподобалася зовнішність дівчини. Гарненька, мила та якась чиста. Саме про таких кажуть «ангел у плоті». Кожного дня Віктор заходив у магазин, хоча потреби щось купувати й не було, але була все більша потреба побачити дівчину, перекинутися з нею кількома фразами. Він узнав, що дівчина приїхала до міста з села у пошуках роботи, орендує у хазяйки кімнату в місті.
Помучившись небагато часу на дивані з книгою в руках, Віктор зрозумів, що не може зосередитися на тексті, в голові усі думки були про кохану. Так, саме коханою він тепер називав її у своїх думках. «Треба наступного разу запросити її до театру, тоді вона можливо погодиться провести вечір зі мною» - роздумував він, заплющивши очі.
Її свіже миле обличчя та сексі фігура відразу з'явилися перед його заплющеними очима. Й не зовсім романтичні думки почали будоражити його душу та тіло. Чоловік зараз відчув, що кілька місяців без сексу почали давити на нього морально й фізично. Організм прагнув розрядки.
Хоча Віктор дуже рідко вживав алкоголь, у той вечір він вирішив зробити виняток. Після останніх недовгих суперечок зі своїми принципами він вийшов з квартири купити пару пляшок пива. Благо й привід був - розслабити надмірно збуджений мозок.
Повернувшись з магазина, він з насолодою випив пиво закусуючи соленими фісташками. Після вжитого пива життя стало здаватися не таким вже й поганим. Віктор подумав, що такий здоровий, не бідний чоловік як він не потребує жалітися на долю, що усе в його руках. Пиво стимулювало його на легку поведінку, і він вирішив розважитися. «Скільки того життя, треба жити зараз» - подумав чоловік.
Вже пару тижнів у нього валявся порно диск. Віктор придбав його у каліки вуличного торговця подібної DVD продукції. Каліка так жахливо виглядав, що дивитися на нього без жалю та спів почуття було важко. Але й к його продукції крім гидливості ніяких других думок у Віктора не могло з'явитися. Тому він навіть не намагався подивитися диск. Кожного разу коли він згадував про диск він згадував відразу й жахливе обличчя каліки. Тому бажання подивитися відразу пропадало. Але зараз, на підпитку, згадавши про диск, Віктор вже не думав про торгівця, він думав лише про те, що побачить на екрані його домашнього кінотеатру.
Перший же фільм виявився дуже збудливим, і незабаром чоловік вже горів плотською пристрастю. Гарні дівчата на екрані так пристрасно стогнали через стерео колонки, що Віктор був на межі. Але самозадоволенням він не хотів обмежуватися у той вечір. Підігріте пивом та порно тіло вимагало активних дій, а мозок видав думку про виклик дівчини на замовлення. Ніколи раніше він не робив такого, проте, думка йому сподобалася.
Пошукавши в газетах оголошень, він знайшов потрібне йому: «солодка дівчина для спроможного чоловіка». Серце прискорено забилося в передчутті плотського задоволення. Набравши номер, Віктор з жалем дізнався, що дівчина приймає лише в своїх апартаментах, хоча це вже не могло його зупинити. Спокуса захопила всі його думки. У голові він вже малював сцени сексу, про які міг тільки мріяти. Жінка на іншому кінці телефонного дроту запропонувала за додаткову платню прислати за ним машину. Він, не замислюючись, погодився.
Щоб скоротати час поки приїде авто, Віктор достав з бару бутилу коньяку та налив у бокал добрячу порцію міцного напою. «Гуляти так гуляти» - весело подумав він. Чомусь усі думки про кохану відлетіли з його голови, зараз там були лише брудні порно сцени. Коли приїхало таксі, Віктор вже був добряче на підпитку.
Приїхавши кудись в приватний сектор на старому авто з водієм сухотного вигляду, Віктор вискочив з машини як молодий жеребець готовий до злучки. Перед ним був старий дім з ветхою огорожею. Але його ніхто не зустрічав. Від нетерпіння він тут же повернувся запитати у водія куди йти. Це й спасло його життя. Бо він побачив, що водій. заносить біту над його головою. Умовний рефлекс у колишнього десантника спрацював миттєво, і він як розлючений лев стрибнув на нападаючого, поваливши того на землю. Опинившись на своєму нападникові зверху, Віктор завдав декілька сильних ударів ліктем тому в голову. Первісний інстинкт мисливця прагнув добити жертву. Через хвилину він з жахом виявив, що убив немічного нападаючого. І в цей час прямо перед ним пролунав нестямний крик якоїсь огидної жінки, мабуть це й була та «солодка дівчина» з гіркотою у грудях та фатальною готовністю до найгіршого подумав Віктор.
Через півтори години Віктор вже був у камері. П'яний угар залишив голову чоловіка. На його місце прийшов страшний жах усвідомлення. Він знав, що скоїв вбивство, тому чекав для себе тяжких наслідків. За себе йому не було страшно, йому було до болю соромне, що він по власній волі оказався у такий ситуації. Відразу перед його зором пронеслися обличчя близьких йому людей котрих він своїм вчинком засмутив. І обличчя його коханої затьмарило усі інші. Зараз він був навіть радий, що їх відносини не зайшли далеко. Тепер їй не потрібно страждати разом з ним.
А далі почалися будні схожі з якимось страшним, сірим та нереальним сном. Життя у камері було мукою. Духота, сморід від параші та немитих тіл сусідів по камері, ворожа обстановка серед затриманих - все це ввело його до глибокої депресії.
Хоча слідчій оказався розумним хлопцем та намагався допомогти Віктору як міг, але й звинувачення були дуже вагомі. Йому грозив великий термін перебування у неволі.
Як не доводив Віктор на суді свою правоту, все було проти нього і наявність алкоголю в крові, і смерть хворого водія. А головне свідчення його сестри, яка не приховувала, що приймає «гостей» для надання масажних послуг, але при цьому вона звинуватила нашого героя в домаганні сексу «що йде в розріз з її принципами». А нібито її брат намагався лише її захистити. І хоча репутація у жінки була дуже й дуже підмочена суд встав на її бік.
От так Віктор опинився в місцях позбавлення волі. Колонія сурового режиму та термін ув'язнення 8 років зломили його дух. Тільки думка про стареньку мати у рідному селі утримувала його від повної капітуляції перед жорстокою долею. Він би віддав усе на світі щоб опинитися у тому далекому селі, де він провів дитинство, де люди жили просто та чесно. Хоча б він віддав усе, щоб опинитися у будь-якому місці де не було його теперішніх «товаришів», звірячих законів виживання, та не людських умов утримання людей.
Тут Віктор переконався, що, таких як він - жертв спокуси на зоні багато. Тільки ось легше від цього йому не стало. Згадуючи ту порожнечу, яка обкутала його душу в ту нещасливу п'ятницю, він з відчаєм усвідомив, що в порівнянні з нинішньою порожнечею та душевним болем то були просто дурощі. У котре він запитував у себе чому спокуса подолала його розум. Й у котре відповідь була та ж сама. Алкоголь виступив міцним союзником спокуси. Разом вони подолали його завжди розсудливий розум. «Прямо як у пісні групи «Сектор газу» де співається, що якщо б не було віна, якщо б горілку не придумав сатана, я б на нарах зараз не сидів» - зі злорадством подумав Віктор - «Тільки в моєму випадку ще й пиво з коньяком залучилося...»
Дізнавшись, що по вихідним в колонію приходить пастор, Віктор не довго вирішував чи відвідувати чергову зустріч ув'язнених з проповідником. А, відвідавши, став робити це кожного разу. Тільки у ці години він знову почував себе людиною. Його серце розкрилося Богові. Він зрозумів, що душевні рани та порожнечу серця може вилікувати. Й заповнити їх може лише любов до Бога та любов до ближнього. І що це усе називається просто - Добро. Уперше за термін перебування в колонії Віктор почав посміхатися.
Одного разу, пастор Юрій сказав, що бачить відкрите серце Віктора, бачить, що його душа покаялася. Він похвалив Віктора за щирість під час їх спілкування та запевнив, що Бог дасть йому благу звістку незабаром. Віктор лише сумно посміхнувся, він був один в цьому світі, крім старенької хворої матері з мінімальною пенсією, у нього не було ні родичів, ні близьких друзів. Нікому було потурбуватися про його сумну долю. Навіть подруги у нього не було котра б писали листи йому. При думці про подругу він знову згадав свою кохану. Він часто згадував її тут, особливо після відбою коли навіть втома не в змозі була відразу відключити його сумуючий мозок. ..
Коли ж через пару місяців він одержав лист від дівчини продавщиці - той коханої з того іншого вільного життя, він заплакав. Його руки тремтіли як молоде дерево в осінню вітряну погоду. До самого вечора він не зважився відкрити листа. А у вечорі ще довго він дивився на цього листа як на восьме чудо світу, не вірячи своїм очам. Коли ж Віктор, прочитав лист, він заридав. Добре, що у цьому місці ніхто не дивувався таким речам.
Як виявилося в ту злощасну п'ятницю, дівчина довго думала та зрозуміла, що кохає Віктора і не може більше без нього. Коли ж вона почула недобре, оскільки він перестав заходити в магазин, дівчина довідалася у нього на роботі, що з ним сталося. Потім вона довго не наважувалася написати йому, а коли переконалася, що її відчуття не згасають, написала. Написала, що буде чекати на нього скільки потрібно...
Сказати, що Віктор був щасливим дуже м'яко, він був приголомшений цією новиною. Він зрозумів, що Господь простив його гріх та дав шанс на щастя.
З цього дня Віктор вже не відчував себе зайвим у цьому світі. Навіть життя на зоні вже не здавалося йому таким сірим та убогим. Він побачив яке ярке сонце, яке чисте небо, яке свіже повітря навколо нього. Уперше за час своєї неволі він почав відвідувати зроблений власноруч ув'язненими спорт майданчик, а з ранку обливатися холодною водою. Тепер у нього була ціль. У нього була кохана і він був потрібний їй!
Так трапилося, що та жінка - сестра вбитого водія-грабіжника, була звинувачена у серйозних злочинах. В ході слідства розкрився й епізод, пов'язаний з Віктором. Виявилося, що після смерті брата вона продовжила використовувати свою злочину схему. Але її новий напарник «здав» її при першому ж допиті, після того як «солодка парочка» була затримана на черговому злочині. Слідчій, що розслідував діло, був й слідчім по ділу Віктора, він розкрутив увесь клубок страшних дій жінки.
Це була для Віктора друга блага звістка. він не просто звільнився, але з нього зняли судимість, признавши його дії як самооборону.
І вже незабаром він став щасливим чоловіком своєї коханої.
Ось так гріх та спокуса іноді рушать наші долі, а Віра в Добро їх відроджує.
|
